У
Д
У
Факультет психології
Breadcrumbs
Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо.
До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій.
Як допомогти травмованій людині?










Травма свідка — серйозний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Нехай ваша підтримка допоможе людині відновити рівновагу та поставити її на шлях до одужання.
Джерело: Марта Приріз, психологиня (українське науково-популярне медіа Куншт)

Люди, схильні до тривоги, у стресовій ситуації відчувають більший комфорт, ніж коли навколо звична спокійна атмосфера. Парадоксально, але це явище має своє пояснення:





Пам’ятайте: все індивідуально, і реакція тривожних людей на екстремальні умови може бути різною. У декого стресові ситуації можуть лише поглибити тривогу. Проте розуміння та усвідомлення можливих позитивних аспектів може допомогти знайти нові способи копінгу та знизити рівень тривоги.
Вчіться слухати себе і свої потреби в різних ситуаціях.
Галина Волошина, психологиня

Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани і пацієнти центру НЕЗЛАМНІ розповіли учасникам Міжнародного форуму з реабілітації у Львові як не треба поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи з протезом.

Не варто пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це заставляє ніяковіти й почуватися не комфортно;

Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця;

Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення чи реабілітації.

Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників - це нормально. Проте, ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, наприклад, демонструючи підтримку чи здивування як добре людина справляється.

Є чимало людей, котрі ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають як поводитися, не знають про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами нашого суспільства, а дуже часто з особливими заслугами. Їх не можна уникати.
Матеріал : UNBROKEN Ukraine
Криза – це конфлікт між нашим уявленням про навколишній світ і тим, яким він є насправді. Переживаючи кризу, варто пам'ятати, що стресова ситуація триває, і, крім адаптації до нового, доведеться навчитися дбайливо ставитися до себе.
У цьому сенсі корисними будуть наступні поради.








Джерело: Юлія Зуєва, психологиня
Мета: проаналізувати, що на даному етапі вас наповнює, дає ресурс, а що навпаки знесилює; вихід у ресурсний стан




Одні і ті ж самі люди, заняття, місця можуть бути одночасно і генераторами енергії, і її поглиначами. Наприклад, перегляд фільмів може приносити і задоволення, і забирати енергію. У спілкуванні з однією й тією ж людиною можна отримувати і радість, і відчувати напругу.












Якщо це близька людина, з якою ви не можете не контактувати, подумати, чи можливо обмежити контакт чи змінити стиль спілкування. Якщо це некомфортні місця, заняття, які ви не можете оминути, подумати, які доступні зміни можна внести, щоб відчувати себе більш спокійно (у такому випадку добре застосовувати техніки стабілізації емоційного стану).








Модифікація вправи: Анна Паливода - аналітично орієнтована психологиня, кризова консультантка